Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

затьор

Затьо́р, -тьо́ру, -рові

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. затьор — ЗАТЬО́Р, у, ч., діал. Затор (у 1 знач.). Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор (Сл.  Словник української мови у 20 томах
  2. затьор — Затьор, -ру м. 1) Скопленіе льда во время ледохода. Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор. Екатер. у. 2) давати затьору. Колотить, бить сильно. Пану Геленору смертельного дали затьору, і той без духу тут зоставсь. Котл. Ен. V. 67.  Словник української мови Грінченка