затісувати —
-ую, -уєш, недок., затесати, -ешу, -етеш, док., перех. Тешучи, зстругувати, знімати сокирою і т. ін. частину поверхні деревини, роблячи її тоншою, вужчою або загострюючи її кінець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затісувати —
ЗАТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех. Тешучи, зстругувати, знімати сокирою і т. ін. частину поверхні деревини, роблячи її тоншою, вужчою або загострюючи її кінець. Матвій затісував, як обточував, верхні краї стовпів (Чорн.
Словник української мови в 11 томах
затісувати —
Затісувати, -сую, -єш сов. в. затесати, -тешу, -шеш, гл. 1) Обтесывать, обтесать, заострять, заострить. 2) Только сов. в. Начать тесать.
Словник української мови Грінченка