захотіти —
-очу, -очеш, док., з інфін., чого і без додатка. 1》 Виявити бажання, відчути потребу в чомусь. || Виявити прагнення до чого-небудь. 2》 Вирішити, надумати що-небудь зробити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
захотіти —
Захотів з козла молока, як він на попелі пасеться. Хоче мати користь там, де її не може бути.
Приповідки або українсько-народня філософія
захотіти —
куди́ (ті́льки) душа́ забажа́є (захо́че), зі сл. піти. Будь-куди, куди завгодно. — А після лиману? Ще кудись були наміри (податися)? — Без намірів. Куди душа забажає… Галасвіта (О. Гончар); — Ти ж, Марино, не панщанна, ти московка, вольна.
Фразеологічний словник української мови
захотіти —
ЗАХОТІ́ТИ, о́чу, о́чеш, док., з інфін., чого і без додатка. 1. Виявити бажання відчути потребу в чомусь. Раз ласуни, як водиться у них, Поснідать добре захотіли (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах