збагачувати —
збага́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
збагачувати —
-ую, -уєш, недок., збагатити, -ачу, -атиш, док., перех. 1》 Робити кого-, що-небудь багатим, збільшуючи прибутки, майно і т. ін. 2》 перен. Робити кого-, що-небудь багатшим за складом або змістовнішим, досконалішим. 3》 спец. Збільшувати вміст корисних речовин у руді, вугіллі, ґрунті і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збагачувати —
ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев.
Словник синонімів української мови
збагачувати —
ЗБАГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБАГАТИ́ТИ, гачу́, га́ти́ш, док., перех. 1. Робити кого-, що-небудь багатим, збільшуючи прибутки, майно і т. ін.
Словник української мови в 11 томах