збагачувати
Збага́чувати, -чую, -чуєш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збагачувати — збага́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- збагачувати — -ую, -уєш, недок., збагатити, -ачу, -атиш, док., перех. 1》 Робити кого-, що-небудь багатим, збільшуючи прибутки, майно і т. ін. 2》 перен. Робити кого-, що-небудь багатшим за складом або змістовнішим, досконалішим. 3》 спец. Збільшувати вміст корисних речовин у руді, вугіллі, ґрунті і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збагачувати — ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. Словник синонімів української мови
- збагачувати — ЗБАГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБАГАТИ́ТИ, гачу́, га́ти́ш, док., перех. 1. Робити кого-, що-небудь багатим, збільшуючи прибутки, майно і т. ін. Словник української мови в 11 томах