збагачувати

Збага́чувати, -чую, -чуєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збагачувати — збага́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збагачувати — -ую, -уєш, недок., збагатити, -ачу, -атиш, док., перех. 1》 Робити кого-, що-небудь багатим, збільшуючи прибутки, майно і т. ін. 2》 перен. Робити кого-, що-небудь багатшим за складом або змістовнішим, досконалішим. 3》 спец. Збільшувати вміст корисних речовин у руді, вугіллі, ґрунті і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збагачувати — ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. Словник синонімів української мови
  4. збагачувати — ЗБАГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБАГАТИ́ТИ, гачу́, га́ти́ш, док., перех. 1. Робити кого-, що-небудь багатим, збільшуючи прибутки, майно і т. ін. Словник української мови в 11 томах