збагачувати
ЗБАГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБАГАТИ́ТИ, гачу́, га́ти́ш, док., перех.
1. Робити кого-, що-небудь багатим, збільшуючи прибутки, майно і т. ін.
Машини та інші удосконалення повинні полегшувати працю всіх, а не збагачувати небагатьох за рахунок мільйонів і десятків мільйонів народу (Ленін, 6, 1949, 320);
Донбас, що вугілля дає ешелони, Що плавить металу незлічені тонни, Що вдень і вночі у роботі гігантській Збагачує, зміцнює край наш радянський! (С. Ол., Вибр., 1959, 163);
Праця у колгоспі не просто збагачує людей, а творить нове життя (Багмут, Подвиг.., 1961, 18).
2. перен. Робити кого-, що-небудь багатшим за складом або змістовнішим, досконалішим.
Широкий розмах комуністичного будівництва і нові перемоги ідеології комунізму збагачують соціалістичну змістом, національну формою культуру народів СРСР (Програма КПРС, 1961, 100);
Юрій Юрійович побажав своїм вихованцям з успіхом оволодіти обраною професією, щодня збагачувати свої знання (Донч., V, 1957, 562);
Мічурін збагатив плодівництво не тільки на нові сорти, а й на зовсім нові породи рослин (Юним мічур.., 1955, 63);
Герої роману О. Гончара — морально красиві, духовно багаті люди. Юрій Брянський — один а тих, чий приклад, чия моральна чистота благотворно впливали на багатьох інших, духовно збагачували солдатів і офіцерів (Іст. укр. літ., II, 1956, 646).
3. спец. Збільшувати вміст корисних речовин у руді, вугіллі, грунті і т. ін.
Видобуту на основних рудниках руду збагачували промиванням (Чорна метал. Укр., 1957, 95);
Бактерії азотобактерину зв’язують вільний азот повітря і таким чином збагачують грунт на цей важливий елемент живлення рослин (Наука.., 3, 1959, 40).
Значення в інших словниках
- збагачувати — збага́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- збагачувати — -ую, -уєш, недок., збагатити, -ачу, -атиш, док., перех. 1》 Робити кого-, що-небудь багатим, збільшуючи прибутки, майно і т. ін. 2》 перен. Робити кого-, що-небудь багатшим за складом або змістовнішим, досконалішим. 3》 спец. Збільшувати вміст корисних речовин у руді, вугіллі, ґрунті і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збагачувати — ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. Словник синонімів української мови
- збагачувати — Збага́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)