збудувати —
збудува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
збудувати —
-ую, -уєш, перех. Док. до будувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збудувати —
БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док.
Словник синонімів української мови
збудувати —
ЗБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до будува́ти. Один купець хороший дворик мав.. Він у дворі комору збудував (Гл., Вибр., 1951, 51); Хто й коли збудував нашу хату, які майстри — невідомо (Довж., Зач.
Словник української мови в 11 томах
збудувати —
Збудувати, -ду́ю, -єш гл. Построить; соорудить, создать. Збудуй хату з лободи, та в чужую не веди. н. п. Ой коли б я знала, що буду емірати, то б я сказала труну збудувати. Чуб. III. 155. Чоловік збудував башту. Єв. Мр. XII. 1. Еней збудує сильне царство. Котл. Ен. І. 13.
Словник української мови Грінченка