Зва́житися, -жуся, -жишся, -жаться на що; зва́жся, зва́жтеся
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
зважитися —
зва́житися 1 дієслово доконаного виду визначити свою вагу; бути зваженим зва́житися 2 дієслово доконаного виду насмілитися
Орфографічний словник української мови
зважитися —
[зважиетиес'а] -жус'а, -жиес':а, -жиец':а, -жац':а; нак. -аз'с'а, -ажтеис'а
Орфоепічний словник української мови
зважитися —
I див. зважуватися I. II див. зважуватися II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зважитися —
ВА́ЖИТИСЯ (визначати свою вагу), ЗВА́ЖУВАТИСЯ. — Док.: зва́житися. Важився, як приїхав, зважусь, як буду виїздити (М. Коцюбинський). НАВА́ЖИТИСЯ з інфін.
Словник синонімів української мови
зважитися —
ЗВА́ЖИТИСЯ¹ див. зва́жуватися¹. ЗВА́ЖИТИСЯ² див. зва́жуватися².
Словник української мови в 11 томах
зважитися —
Зважитися, -жуся, -жишся гл. Отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. Не зважилась розлучати, поблагословила. МВ. ІІ. 21.
Словник української мови Грінченка