Орфоепічний словник української мови

зважитися

зва́житися

[зважиетиес'а]

-жус'а, -жиес':а, -жиец':а, -жац':а; нак. -аз'с'а, -ажтеис'а

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зважитися — зва́житися 1 дієслово доконаного виду визначити свою вагу; бути зваженим зва́житися 2 дієслово доконаного виду насмілитися  Орфографічний словник української мови
  2. зважитися — I див. зважуватися I. II див. зважуватися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зважитися — ВА́ЖИТИСЯ (визначати свою вагу), ЗВА́ЖУВАТИСЯ. — Док.: зва́житися. Важився, як приїхав, зважусь, як буду виїздити (М. Коцюбинський). НАВА́ЖИТИСЯ з інфін.  Словник синонімів української мови
  4. зважитися — Зва́житися, -жуся, -жишся, -жаться на що; зва́жся, зва́жтеся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зважитися — ЗВА́ЖИТИСЯ¹ див. зва́жуватися¹. ЗВА́ЖИТИСЯ² див. зва́жуватися².  Словник української мови в 11 томах
  6. зважитися — Зважитися, -жуся, -жишся гл. Отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. Не зважилась розлучати, поблагословила. МВ. ІІ. 21.  Словник української мови Грінченка