Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

звести

Зве́сти́, зведу́, зведе́ш; звів, звела́; зві́вши

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. звести — звести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. звести — [звеисти] -еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; нак. -еиди, -еид'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. звести — див. зводити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звести — заганя́ти (зво́дити) / загна́ти (звести́) на слизьке́ кого. Ставити у скрутне становище, у безвихідну ситуацію. Нікуди не годяться діла твої .., Лелюше. На слизьке загнали тебе .. звідки майже немає виходу (М.  Фразеологічний словник української мови
  5. звести — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
  6. звести — ЗВЕСТИ́ див. зво́дити.  Словник української мови в 11 томах
  7. звести — Звести, -ся см. зводити, -ся.  Словник української мови Грінченка