звірок

Звіро́к, -рка́; звірки́, -ркі́в

Значення в інших словниках

1. звірок — звіро́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. звірок — -рка, ч. Зменш.-пестл. до звір I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звірок — Звірятко, звіреня, звіринка, звірючка, звіря  Словник чужослів Павло Штепа
4. звірок — ЗВІРО́К, рка́, ч. Зменш.-пестл. до звір¹ 1. Розмовляючи, підійшли вони до першої пастки. На снігу біля неї сидів пухнастий звірок (Трубл.  Словник української мови в 11 томах
5. звірок — Звіро́к, -рка м. ум. отъ ii. звір.  Словник української мови Грінченка