1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

звірок

Звіро́к, -рка́; звірки́, -ркі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірок — звіро́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. звірок — -рка, ч. Зменш.-пестл. до звір I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звірок — Звірятко, звіреня, звіринка, звірючка, звіря Словник чужослів Павло Штепа
  4. звірок — ЗВІРО́К, рка́, ч. Зменш.-пестл. до звір¹ 1. Розмовляючи, підійшли вони до першої пастки. На снігу біля неї сидів пухнастий звірок (Трубл. Словник української мови в 11 томах
  5. звірок — Звіро́к, -рка м. ум. отъ ii. звір. Словник української мови Грінченка