1. Словник української мови Грінченка

звірок

Звіро́к, -рка

м. ум. отъ ii. звір.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірок — звіро́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. звірок — -рка, ч. Зменш.-пестл. до звір I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звірок — Звірятко, звіреня, звіринка, звірючка, звіря Словник чужослів Павло Штепа
  4. звірок — Звіро́к, -рка́; звірки́, -ркі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. звірок — ЗВІРО́К, рка́, ч. Зменш.-пестл. до звір¹ 1. Розмовляючи, підійшли вони до першої пастки. На снігу біля неї сидів пухнастий звірок (Трубл. Словник української мови в 11 томах