звірок
звіро́к
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звірок — -рка, ч. Зменш.-пестл. до звір I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- звірок — Звірятко, звіреня, звіринка, звірючка, звіря Словник чужослів Павло Штепа
- звірок — Звіро́к, -рка́; звірки́, -ркі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звірок — ЗВІРО́К, рка́, ч. Зменш.-пестл. до звір¹ 1. Розмовляючи, підійшли вони до першої пастки. На снігу біля неї сидів пухнастий звірок (Трубл. Словник української мови в 11 томах
- звірок — Звіро́к, -рка м. ум. отъ ii. звір. Словник української мови Грінченка