1. Словник української мови Грінченка

звірня

Звірня́, -ні́

ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірня — звірня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. звірня — ЗВІРНЯ́, і́, ж., збірн., розм. Те саме, що звірина́ 1. А що там звірні було, – Господи! (Сл. Б. Грінченка); Грицько охоче розповідав, виказуючи величезну, своєрідну обізнаність мисливця-натураліста в усіх питаннях: топографії, географії, .. Словник української мови у 20 томах