звірня
ЗВІРНЯ́, і́, ж., збірн., розм.
Те саме, що звірина́ 1.
А що там звірні було, – Господи! (Сл. Б. Грінченка);
Грицько охоче розповідав, виказуючи величезну, своєрідну обізнаність мисливця-натураліста в усіх питаннях: топографії, географії, .. звірні, техніки мисливської і рибальства, стрілецької справи і траперства (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me