звіркуватість
ЗВІРКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм.
Властивість за знач. звіркува́тий.
Попри свою звіркуватість і первозданну дикість у певних питаннях етикету, хлопчик мав живий розум і швидко переймав усі премудрості соціальної поведінки та гарних манер (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звіркуватість — -тості, ж. Властивість за знач. звіркуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови