згуртувати —
згуртува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
згуртувати —
див. згуртовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
згуртувати —
ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев.
Словник синонімів української мови
згуртувати —
ЗГУРТУВА́ТИ див. згурто́вувати.
Словник української мови в 11 томах
згуртувати —
Згуртува́ти, -ту́ю, -єш гл. Сгруппировать, собрать въ одно місто. Згуртував людське поле, а своє все до села. Камен. у.
Словник української мови Грінченка