згуртувати

Згуртува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Сгруппировать, собрать въ одно місто. Згуртував людське поле, а своє все до села. Камен. у.

Значення в інших словниках

1. згуртувати — згуртува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. згуртувати — див. згуртовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згуртувати — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев.  Словник синонімів української мови
4. згуртувати — Згуртува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. згуртувати — ЗГУРТУВА́ТИ див. згурто́вувати.  Словник української мови в 11 томах