згуслий

Згуслий, -а, -е

Сгустившійся. Желех.

Значення в інших словниках

1. згуслий — згу́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. згуслий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до згуснути. 2》 у знач. прикм., перен.Насичений, інтенсивний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згуслий — Згу́слий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. згуслий — ЗГУ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до згу́снути. Тиснява була така, що згуслі під стелею випари капали на людей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 259). 2. у знач. прикм., перен. Насичений, інтенсивний.  Словник української мови в 11 томах