згуслий

ЗГУ́СЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до згу́снути.

Тиснява була така, що згуслі під стелею випари капали на людей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 259).

2. у знач. прикм., перен. Насичений, інтенсивний.

В згуслій темряві чорніли силуети, вони ворушилися й ніби наближались (Ле, Історія радості, 1947, 85).

Значення в інших словниках

1. згуслий — згу́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. згуслий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до згуснути. 2》 у знач. прикм., перен.Насичений, інтенсивний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згуслий — Згу́слий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. згуслий — Згуслий, -а, -е Сгустившійся. Желех.  Словник української мови Грінченка