згуснути

ЗГУ́СНУТИ і розм. ЗГУ́СКНУТИ, не; мин. ч. згус і згуск, ла, ло; док.

1. Зробитися густим, густішим; загуснути.

Пара від холоду згусне (Сл. Гр.).

2. перен. Стати насиченим, інтенсивним, густим (про сутінки, темряву і т. ін.).

Коли згусли сутінки, замовкла й метушня (Тулуб, Людолови, II, 1957, 299);

Навколо згусла темрява (Трубл., Лахтак, 1953, 111);

Згускли тіні між деревами (Вас., II, 1959, 334).

3. перен. Стати нижчим за тоном (про голос, звук і т. ін.).

Голос Григорів згуск до хрипоти (Головко, II, 1957,311).

Значення в інших словниках

1. згуснути — згу́снути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. згуснути — і розм. згускнути, -не; мин. ч. згус і згуск, -ла, -ло, згуснув і згускнув, -нула, нуло; док. 1》 Зробитися густим, густішим; загуснути. 2》 перен. Стати насиченим, інтенсивним, густим (про сутінки, темряву і т. ін.). 3》 перен. Стати нижчим за тоном (про голос, звук і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згуснути — ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В'Я́ЗНУТИ (ставати в'язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози — братися згустком)...  Словник синонімів української мови
4. згуснути — Згу́снути, згу́сну, -неш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. згуснути — Згуснути, -ну, -неш гл. Сгустѣть. Пара від холоду згусне. Дещо. 89.  Словник української мови Грінченка