Великий тлумачний словник сучасної мови

згуснути

згу́снути

і розм. згускнути, -не; мин. ч. згус і згуск, -ла, -ло, згуснув і згускнув, -нула, нуло; док.

1》 Зробитися густим, густішим; загуснути.

2》 перен. Стати насиченим, інтенсивним, густим (про сутінки, темряву і т. ін.).

3》 перен. Стати нижчим за тоном (про голос, звук і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. згуснути — згу́снути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. згуснути — ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В'Я́ЗНУТИ (ставати в'язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози — братися згустком)...  Словник синонімів української мови
  3. згуснути — Згу́снути, згу́сну, -неш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. згуснути — ЗГУ́СНУТИ і розм. ЗГУ́СКНУТИ, не; мин. ч. згус і згуск, ла, ло; док. 1. Зробитися густим, густішим; загуснути. Пара від холоду згусне (Сл. Гр.). 2. перен. Стати насиченим, інтенсивним, густим (про сутінки, темряву і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
  5. згуснути — Згуснути, -ну, -неш гл. Сгустѣть. Пара від холоду згусне. Дещо. 89.  Словник української мови Грінченка