згуслий

згу́слий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до згуснути.

2》 у знач. прикм., перен.Насичений, інтенсивний.

Значення в інших словниках

1. згуслий — згу́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. згуслий — Згу́слий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. згуслий — ЗГУ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до згу́снути. Тиснява була така, що згуслі під стелею випари капали на людей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 259). 2. у знач. прикм., перен. Насичений, інтенсивний.  Словник української мови в 11 томах
4. згуслий — Згуслий, -а, -е Сгустившійся. Желех.  Словник української мови Грінченка