згуслий
згу́слий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до згуснути.
2》 у знач. прикм., перен.Насичений, інтенсивний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згуслий — згу́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- згуслий — Згу́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- згуслий — ЗГУ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до згу́снути. Тиснява була така, що згуслі під стелею випари капали на людей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 259). 2. у знач. прикм., перен. Насичений, інтенсивний. Словник української мови в 11 томах
- згуслий — Згуслий, -а, -е Сгустившійся. Желех. Словник української мови Грінченка