згуслий

згу́слий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до згуснути.

2》 у знач. прикм., перен.Насичений, інтенсивний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згуслий — згу́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. згуслий — Згу́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. згуслий — ЗГУ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до згу́снути. Тиснява була така, що згуслі під стелею випари капали на людей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 259). 2. у знач. прикм., перен. Насичений, інтенсивний. Словник української мови в 11 томах
  4. згуслий — Згуслий, -а, -е Сгустившійся. Желех. Словник української мови Грінченка