1. Словник української мови Грінченка

згуслий

Згуслий, -а, -е

Сгустившійся. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згуслий — згу́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. згуслий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до згуснути. 2》 у знач. прикм., перен.Насичений, інтенсивний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згуслий — Згу́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. згуслий — ЗГУ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до згу́снути. Тиснява була така, що згуслі під стелею випари капали на людей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 259). 2. у знач. прикм., перен. Насичений, інтенсивний. Словник української мови в 11 томах