здискредитувати —
здискредитува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
здискредитувати —
-ую, -уєш, док., перех. Підірвати довіру до кого-, чого-небудь, применшити чийсь авторитет, значення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
здискредитувати —
ЗДИСКРЕДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Підірвати довір’я до кого-, чого-небудь, применшити чийсь авторитет, значення. Йому хочеться перш за все здискредитувати тебе в очах нашого гурту (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 68).
Словник української мови в 11 томах
здискредитувати —
Здискредитува́ти, -ту́ю, -єш гл. Дискредитировать. Силкуються здискредитувати мене тим, що до «Крашанки» я не давав доказу моїх історичних виводів. К. Краш. 37.
Словник української мови Грінченка