здискредитувати

Здискредитува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Дискредитировать. Силкуються здискредитувати мене тим, що до «Крашанки» я не давав доказу моїх історичних виводів. К. Краш. 37.

Значення в інших словниках

1. здискредитувати — здискредитува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. здискредитувати — -ую, -уєш, док., перех. Підірвати довіру до кого-, чого-небудь, применшити чийсь авторитет, значення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здискредитувати — Здискредитува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. здискредитувати — ЗДИСКРЕДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Підірвати довір’я до кого-, чого-небудь, применшити чийсь авторитет, значення. Йому хочеться перш за все здискредитувати тебе в очах нашого гурту (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 68).  Словник української мови в 11 томах