землемір —
землемі́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
землемір —
-а, ч. Спеціаліст із межування землі (у 5 знач.) та землевпорядкування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
землемір —
ЗЕМЛЕМІ́Р (фахівець з межування землі та землевпорядкування), МЕЖУВА́ЛЬНИК, МЕЖОВИ́К, МІ́РНИК розм. Як настала радянська влада і ділили землю, громада обрала його за землеміра (В. Кучер); Не звеселив Романа й межувальник, якого прислала контора (П.
Словник синонімів української мови
землемір —
ЗЕМЛЕМІ́Р, а, ч. Спеціаліст з межування землі (у 5 знач.) та землевпорядкування. Як настала радянська влада і ділили землю, громада обрала його за землеміра (Кучер, Полтавка, 1950, 58); *У порівн. Чорногуз бродить по траві, як землемір (Ю. Янов., І, 1954, 256).
Словник української мови в 11 томах