Значення в інших словниках
-
злочинний —
злочи́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
злочинний —
ЗЛОЧИННИЙ – ЗЛОЧИННИЦЬКИЙ Злочинний. Який є злочином, містить у собі злочин; який чинить злочин; який заслуговує на осуд, неприпустимий: злочинна війна, злочинне вбивство, злочинна діяльність, злочинна людина, злочинне ставлення. Пох. злочинність.
Літературне слововживання
-
злочинний —
[злочин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
-
злочинний —
-а, -е. 1》 Який є злочином, містить злочин (у 1 знач.). 2》 Який чинить, учинив злочин (у 1 знач.). 3》 Який заслуговує на осуд; неприпустимий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
злочинний —
ЗЛОЧИ́ННИЙ (який є злочином, містить у собі злочин), ЗЛОЧИ́ННИЦЬКИЙ, ЗЛОДІ́ЙСЬКИЙ, КА́РНИЙ юр., КРИМІНА́ЛЬНИЙ юр. (пов'язаний із замахом на життя та майно). Були в мене свідки, що злочинного не робив я нічого. Оправдав мене суд (А.
Словник синонімів української мови
-
злочинний —
ЗЛОЧИ́ННИЙ, а, е. 1. Який є злочином, містить у собі злочин (у 1 знач.). Агресивний характер американського імперіалізму особливо наочно виявляється в злочинній війні проти в’єтнамського народу (Резол. XXIII з..
Словник української мови в 11 томах
-
злочинний —
Злочинний, -а, -е Злодѣйскій, преступный.
Словник української мови Грінченка