зліквідувати —
зліквідува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
зліквідувати —
-ую, -уєш, док., перех. 1》 Припинити діяльність (закладу, установи і т. ін.). 2》 Припинити існування чого-небудь, позбутися чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зліквідувати —
НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ (ЛІКВІДУВА́ТИ) (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи); ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ рідше, ЗВО́ДИТИ розм.
Словник синонімів української мови
зліквідувати —
ЗЛІКВІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Припинити діяльність (закладу, установи і т. ін.). Зліквідувавши свою мізерію, він подався до Борислава (Фр., VIII, 1952, 412); — Колгоспів немає? Нема. Зліквідували? Зліквідували.
Словник української мови в 11 томах