1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зліквідувати

Зліквідува́ти, -ду́ю, -ду́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зліквідувати — зліквідува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зліквідувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Припинити діяльність (закладу, установи і т. ін.). 2》 Припинити існування чого-небудь, позбутися чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зліквідувати — НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ (ЛІКВІДУВА́ТИ) (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи); ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ рідше, ЗВО́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. зліквідувати — ЗЛІКВІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Припинити діяльність (закладу, установи і т. ін.). Зліквідувавши свою мізерію, він подався до Борислава (Фр., VIII, 1952, 412); — Колгоспів немає? Нема. Зліквідували? Зліквідували. Словник української мови в 11 томах