знеохочення —
знеохо́чення іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
знеохочення —
-я, с., розм. Стан за знач. знеохотитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
знеохочення —
БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм.
Словник синонімів української мови
знеохочення —
ЗНЕОХО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Стан за знач. знеохо́титися.
Словник української мови в 11 томах