Орфографічний словник української мови

знеохочення

знеохо́чення

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. знеохочення — -я, с., розм. Стан за знач. знеохотитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знеохочення — БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм.  Словник синонімів української мови
  3. знеохочення — Знеохо́чення, знеохо́чування, -ння  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. знеохочення — ЗНЕОХО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Стан за знач. знеохо́титися.  Словник української мови в 11 томах