Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зужити

Зужи́ти, зуживу́, -живе́ш чого, що; зуживи́, -ві́м, -ві́ть і зужи́й, -жи́ймо, -жи́йте

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. зужити — зужи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зужити — див. зуживати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зужити — зужи́ти використати (ст)||зужиткувати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зужити — ЗУЖИ́ТИ див. зужива́ти.  Словник української мови в 11 томах