зужити

Зужи́ти, зуживу́, -живе́ш чого, що; зуживи́, -ві́м, -ві́ть і зужи́й, -жи́ймо, -жи́йте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зужити — зужи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зужити — див. зуживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зужити — зужи́ти використати (ст)||зужиткувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зужити — ЗУЖИ́ТИ див. зужива́ти. Словник української мови в 11 томах