зшиток —
зши́ток іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
зшиток —
-тка, ч. 1》 Те саме, що зошит. 2》 Окремий випуск періодичного видання або великого друкованого твору (зібрання творів), що виходить випусками. || Невеличка збірка нот. || Зшиті й оправлені разом газети або документи і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зшиток —
зши́ток шк. зошит (ст): Я тільки бачив, що, тол куючи “живцем” з Ціцерона чи кого там іншого, я мусів робити якісь страшно карколомні штуки з моєю рідною мовою.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
зшиток —
ЗО́ШИТ, ЗШИ́ТОК рідше, СКРИПТУ́РА заст. Квіти на столі, біля них потертий портфель Ганни Остапівни, де повно учнівських зошитів, та купою щойно прочитані листи й телеграми... (О.
Словник синонімів української мови
зшиток —
ЗШИ́ТОК, тка, ч. 1. Те саме, що зо́шит. Ще в нижчій гімназії я почав збирати пісні народні, спершу від моєї матері, а опісля і в Дрогобичі.., так що швидко мав мілко списані два товсті зшитки (Фр.
Словник української мови в 11 томах
зшиток —
Зшиток, -тку м. Тетрадь. Желех.
Словник української мови Грінченка