зшиток

зши́ток шк. зошит (ст): Я тільки бачив, що, тол куючи “живцем” з Ціцерона чи кого там іншого, я мусів робити якісь страшно карколомні штуки з моєю рідною мовою. Коли перевід треба було написати у зшитку і я опісля той перевід перечитував, то направду не міг з нього нічого зрозуміти (Шухевич); Щоб рятувати тих, що не вспіли додержати терміну, змовились ми: не віддавати на призначену лекцію зшитків, хоч би й хто мав готове завдання. Та перший викликаний, ліпший учень, завагався хвилину й віддав зшиток професорові. Вже другий учень (чи не Роман Барвінський) відмовив віддачі завдання, й далі всі без винятку заявили, що зшитка не мають (Гординський)

Значення в інших словниках

1. зшиток — зши́ток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зшиток — -тка, ч. 1》 Те саме, що зошит. 2》 Окремий випуск періодичного видання або великого друкованого твору (зібрання творів), що виходить випусками. || Невеличка збірка нот. || Зшиті й оправлені разом газети або документи і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зшиток — ЗО́ШИТ, ЗШИ́ТОК рідше, СКРИПТУ́РА заст. Квіти на столі, біля них потертий портфель Ганни Остапівни, де повно учнівських зошитів, та купою щойно прочитані листи й телеграми... (О.  Словник синонімів української мови
4. зшиток — Зши́ток, -тка-, -ткові, у -тку; -тки, -тків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зшиток — ЗШИ́ТОК, тка, ч. 1. Те саме, що зо́шит. Ще в нижчій гімназії я почав збирати пісні народні, спершу від моєї матері, а опісля і в Дрогобичі.., так що швидко мав мілко списані два товсті зшитки (Фр.  Словник української мови в 11 томах
6. зшиток — Зшиток, -тку м. Тетрадь. Желех.  Словник української мови Грінченка