Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зів’янути

Зв’я́нути, і зів’я́нути, -ну, -неш, -не

зів’я́нути і зів’я́ти, -в’я́ну, -неш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. зів’янути — ЗІВ’Я́НУТИ і рідше ЗОВ’Я́НУТИ, ЗІВ’Я́ТИ і рідше ЗОВ’Я́ТИ, в’я́ну, в’я́неш, док. 1. Стати в’ялим, сухим; засохнути (про рослини). Зів’яла вже та квітка запашна, Її нема — сама суха стеблина… (Гр.  Словник української мови в 11 томах