зілляти Зілля́ти, зілля́ю, зілля́єш і зіллю́, зіллє́ш, -ллє (від зли́ти) Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках зілляти — зілля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови зілляти — див. зливати. Великий тлумачний словник сучасної мови зілляти — ЗІЛЛЯ́ТИ див. злива́ти. Словник української мови в 11 томах зілляти — Зілля́ти, -ллю, -ллєш гл. = злити. Желех. Словник української мови Грінченка