зілляти

Зілля́ти, зілля́ю, зілля́єш і зіллю́, зіллє́ш, -ллє (від зли́ти)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зілляти — зілля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зілляти — див. зливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зілляти — ЗІЛЛЯ́ТИ див. злива́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. зілляти — Зілля́ти, -ллю, -ллєш гл. = злити. Желех. Словник української мови Грінченка