зілляти
Зілля́ти, -ллю, -ллєш
гл. = злити. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зілляти — зілля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зілляти — див. зливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зілляти — Зілля́ти, зілля́ю, зілля́єш і зіллю́, зіллє́ш, -ллє (від зли́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зілляти — ЗІЛЛЯ́ТИ див. злива́ти. Словник української мови в 11 томах