Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зіпсуття

Зіпсуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. зіпсуття — зіпсуття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. зіпсуття — рідше зопсуття, -я, с. Дія за знач. зіпсувати, зопсувати і стан за знач. зіпсуватися, зопсуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зіпсуття — ЗІПСУТТЯ́, рідше ЗОПСУТТЯ́, я, с. Дія за знач. зіпсува́ти, зопсува́ти і стан за знач. зіпсува́тися, зопсува́тися. Хвороба [остеомаляція] починається розладом травлення і зміною апетиту і зіпсуттям смаку (Профіл. захвор..  Словник української мови в 11 томах