зіпсуття

ЗІПСУТТЯ́, рідше ЗОПСУТТЯ́, я, с. Дія за знач. зіпсува́ти, зопсува́ти і стан за знач. зіпсува́тися, зопсува́тися.

Хвороба [остеомаляція] починається розладом травлення і зміною апетиту і зіпсуттям смаку (Профіл. захвор.., 1955,180);

Тут були зів’ялі старці і молоді парубки, дівчата і старші жінки, ціла збиранина великоміської нужди, зопсуття і розпуки (Фр., IV, 1950, 48).

Значення в інших словниках

1. зіпсуття — зіпсуття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зіпсуття — рідше зопсуття, -я, с. Дія за знач. зіпсувати, зопсувати і стан за знач. зіпсуватися, зопсуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зіпсуття — Зіпсуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)