зіпсуття
ЗІПСУТТЯ́, рідше ЗОПСУТТЯ́, я, с. Дія за знач. зіпсува́ти, зопсува́ти і стан за знач. зіпсува́тися, зопсува́тися.
Хвороба [остеомаляція] починається розладом травлення і зміною апетиту і зіпсуттям смаку (Профіл. захвор.., 1955,180);
Тут були зів’ялі старці і молоді парубки, дівчата і старші жінки, ціла збиранина великоміської нужди, зопсуття і розпуки (Фр., IV, 1950, 48).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зіпсуття — зіпсуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зіпсуття — рідше зопсуття, -я, с. Дія за знач. зіпсувати, зопсувати і стан за знач. зіпсуватися, зопсуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зіпсуття — Зіпсуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)