зіпсутість
ЗІПСУ́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. зіпсу́тий.
Охтирський же цільний у своїй зіпсутості і одверто, цинічно декларує своє міщанське пристосовництво (Вітч., 1, 1962, 154).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зіпсутість — зіпсу́тість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- зіпсутість — -тості, ж., розм. Властивість за знач. зіпсутий. Великий тлумачний словник сучасної мови