Значення в інших словниках

  1. зіпсуття — зіпсуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зіпсуття — Зіпсуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зіпсуття — ЗІПСУТТЯ́, рідше ЗОПСУТТЯ́, я, с. Дія за знач. зіпсува́ти, зопсува́ти і стан за знач. зіпсува́тися, зопсува́тися. Хвороба [остеомаляція] починається розладом травлення і зміною апетиту і зіпсуттям смаку (Профіл. захвор.. Словник української мови в 11 томах