зіпсувати

Значення в інших словниках

1. зіпсувати — зіпсува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. зіпсувати — док., попсувати, пошкодити, поламати, сил. знівечити; (твір) спотворити; (настрій) погіршити; (дітей) розбестити. Словник синонімів Караванського
3. зіпсувати — Знівечити, перекапостити, перекапустити, перековеркати, перековерсати, перепсувати, підпортити, спартолити, спотворити, схалтурити Фразеологічні синоніми: звести нанівець; звести на нінащо; звести на пси; звести на пшик Словник синонімів Вусика
4. зіпсувати — [з'іпсуватие] -уйу, -уйеш, -уйеимо, -уйеите Орфоепічний словник української мови
5. зіпсувати — псува́ти / зіпсува́ти обі́дню кому і без додатка. Заважати, шкодити кому-небудь у якійсь справі. Тадей Станіславович торкнувся рукою плеча Левченка: — Зіпсував обідню старий донощик. І чарки по-людськи не допив (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
6. зіпсувати — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил. Словник синонімів української мови
7. зіпсувати — Зіпсува́ти, -сую́, -сує́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. зіпсувати — ЗІПСУВА́ТИ і рідше ЗОПСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Зробити непридатним для користування, вживання, попсувати, поламати і т. ін. Ложка дьогтю зіпсує бочку меду (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
9. зіпсувати — Зіпсувати, -сую́, -є́ш гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. см. запсувати, зопсувати. Словник української мови Грінченка