Словник української мови в 11 томах

зіпсутість

ЗІПСУ́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. зіпсу́тий.

Охтирський же цільний у своїй зіпсутості і одверто, цинічно декларує своє міщанське пристосовництво (Вітч., 1, 1962, 154).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зіпсутість — зіпсу́тість іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зіпсутість — -тості, ж., розм. Властивість за знач. зіпсутий.  Великий тлумачний словник сучасної мови