казенка —
«карцер»[ II, 241] [ОГ] Казенкою в львівських тюрмах навивають окрему камеру, куди сажають за кару злочинцїв, що провинуватять ся против домашньої дісціплїни в тюрмі. Чи просити його, чи напоминати, чи карати, чи замикати до казенки — ніщо не помагав [ІФ-1902]
Словник з творів Івана Франка
казенка —
казе́нка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
казенка —
-и, ж. 1》 заст., розм. Державна винна крамниця. || Горілка, яку продавали в цій крамниці. 2》 діал. Місце ув'язнення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
казенка —
казе́нка → казня
Лексикон львівський: поважно і на жарт
казенка —
(-и) ж.; жрм. Горілка державного розливу. Живі сідали за стіл разом з мертвими, пили казенку і самогон, їли гарячу картоплю з салом, передавали одне одному миски з огірками й капустою, голубцями й пиріжками (Є. Кононенко, Зрада); <...
Словник жарґонної лексики української мови
казенка —
КАЗЕ́НКА, и, ж. 1. заст., розм. Державна винна крамниця; // Горілка, яку продавали в цій крамниці. — Нічого, стара, не клопочись. Може, є капуста чи огірок. Я приніс шкалик казенки. Закусити чимсь… (Іщук, Вербівчани, 1961, 97). 2. діал. Місце ув’язнення.
Словник української мови в 11 томах